11.1 C
Korsun'-Shevchenkivs'kyy
03 Червня, Середа

Корсунь – повітове місто: громада «за» і хоче змусити дослухатися верховну владу

АКТУАЛЬНО

Правоохоронці Корсунщини привітали підопічних з Днем захисту дітей

Міжнародний день захисту дітей — це не лише веселе дитяче свято, а й нагадування суспільству про необхідність захищати права...

Перший англомовний табір стартував у Корсуні: програма, команда, дати наступних змін

Перший англомовний табір «Diamond Camp» вочевидь стане найкрутішим навчально-розважальним проектом для школярів нашого міста цього літа. Креативна програма із...

Cпортклуб J.E.M запускає спектр напрямків сучасних тренувань без вікових обмежень

Найважче – почати. Забути про упередження – «не в моєму віці», «не з моїм графіком»… Насправді ж багатьом із...
Avatar
Надросся
Надросся Online - інтернет-ресурс громадсько-політичної газети Корсунь-Шевченківщини "Надросся". Лише свіжі та актуальні новини району, розгляд проблемних питань в суспільному житті, приватні оголошення, корисні поради, привітання та багато іншого.

Корсунь – повітове місто: громада «за» і хоче змусити дослухатися верховну владу, Надросся OnlineСереда 25 травня, попри полудневу зливу, стала для Корсуня справді спекотною. Епіцентр розпалу пристрастей вирував на площі біля районного будинку культури, куди на тринадцяту годину зібралося близько тисячі корсунців. Причина, яка привела таку кількість небайдужих на народні збори – бажання жителів міста в рамках адміністративно-територіальної реформи відстояти древній Корсунь як повітове місто.

Загрозу цьому процесу корсунці бачать в можливому створенні в результаті реформи Звенигородського повіту, частиною якого стане і Корсунь. Таким чином наше місто втратить статус районного центру і позбудеться ряду повноважень. Попри те, що утворення повітів на державному рівні ще не стоїть нагальним питанням, населення вже відчуло тривожні провісники можливих змін. «Першими ластівками» у Звенигородку «полетіли» районна прокуратура і органи поліції – опісля проведеної реформи цих правоохоронних структур у Корсуні залишилися їх відділи, тоді як центри перемістилися у сусідній район. Побоювання населення спроектувалися і на районний суд, і на районну лікарню та інші служби, реформа яких наразі триває. Саме ці настрої і призвели до того, що адміністративна реформа, яка до цього року на теренах району протікала доволі мляво, в останні місяці сколихнула хвилю громадської активності у захисті власних інтересів.

Зініціювали проведення зборів ініціативна група на чолі з депутатом обласної ради Володимиром Зуєнком за підтримки депутата обласної ради Віталія Веретільника, голови райдержадміністрації Василя Клименка та голови районної ради Валерія Заболотнього. Отже лобіюють інтереси громади всі гілки місцевої влади, включаючи мера Корсуня-Шевченківського Олександра Гайдая, який також взяв участь у сходці. Серед присутніх ми помітили представників різних політичних сил, депутатів різних рівнів як діючої каденції, так і минулої, представників різних прошарків населення, різних національностей, що дає право стверджувати – це питання не залишає байдужим нікого і зараз стало об’єднавчою силою корсунської спільноти.

На громадських зборах кожен мав змогу висловити власну думку. Люди не стримували емоцій і з натовпу вигукували свій протест проти приєднання до Звенигородського повіту, звинувачували владу у бездіяльності, особливо обурювались можливим закриттям районної лікарні. На цьому фоні громадського невдоволення перед присутніми виступили як представники влади, так і активісти та ті члени спільноти, які мали свої конструктивні пропозиції. Найбільш ґрунтовні ми подаємо нижче.

Василь Клименко, голова райдержадміністрації

— Дійсно, зараз у Верховній Раді є законопроекти, відповідно до яких в Черкаській області буде створено або три, або п’ять повітів. Але в жодному нашого району немає. Ми так не згідні. Коли ми довідалися про це, якими були дії районної адміністрації і районної ради – ми одразу підготовили листи в різні інстанції — від обласної адміністрації до Верховної Ради, що ми не згодні об’єднуватися із Звенигородкою. Але зараз треба, щоб ми всі разом знову зверталися до керівництва держави і відстоювали наш район. За законопроектом, щоб залишився район (повіт), потрібна кількість населення — 150 тисяч. У нас же проживає 40 тисяч. Тому нам потрібно приєднати до себе ще пару сусідніх районів. Днями я вже мав робочу поїздку в Городище, де розмовляв з керівництвом і жителями району, припрошував їх до нас в район. Але вони не хочуть об’єднуватись з Корсунем. Тож зараз будемо звертатись до інших сусідів з пропозицією об’єднатися.

Володимир Зуєнко, депутат обласної ради

— Адміністративно-територіальна реформа в країні розпочалася зі створення громад. Але райони, які укрупнюються і будуть базовими районами, а потім повітами, стали вже утворюватись без нас, без будь-яких законодавчих актів. Тому ми тут і зібрались — щоб виправити цю ситуацію. Ми, ініціативна група, проїхали всі інстанції – Черкаську облдержадміністрацію, Верховну Раду України, зверталися до народного депутата Г.Бобова. Реакції немає. У нас є тільки надія на нашу активність. Які повинні бути наші дії – треба створити ініціативну групу, яка поїде до облдержадміністрації з вимогою включити у перелік новоутворених повітів наш район, а далі з такою ж вимогою — і в Кабмін, і у Верховну Раду.

Валерій Заболотній, голова районної ради

— Однозначно потрібно відстоювати наш район і звертатися в різні інстанції. Наше місто історичне, у нас є розвинута промисловість. Коли реформували міліцію і прокуратуру, нікого в районі про це до відома не поставили. Але це був поштовх задуматись, що у нас перестане існувати районний центр. У квітні депутати районної ради прийняли на сесії звернення до Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, народного депутата Г.Б.Бобова, Черкаської обласної ради, Черкаської облдержадміністрації щодо збереження Корсунь-Шевченківського району як адміністративно-територіальної одиниці. Зараз ми отримали відповіді на ці звернення з Адміністрації Президента та Міністерства регіонального розвитку. З них випливає, що для того щоб наш район був повітовим центром, потрібно спочатку створювати в районі територіальні громади.

Юрій Путря, член ініціативної групи

— Реформи в країні ідуть, і нас не питають, як і що реформувати. Без нас реформували поліцію і прокуратуру, але ми ще можемо вплинути на реформу медицини. Зараз розробляється закон про повітові центри на основі госпітальних округів. І ми зможемо змінити поділ на госпітальні округи. В Кабінеті Міністрів утворена робоча група, яка розроблятиме методику госпітальних округів. В області їх планується п’ять. Якщо нас в цьому переліку не буде, тоді й медицини в нас не буде. Інший етап децентралізації – це реформування судової системи. І в переліку судів також немає Корсунь-Шевченківського району. Ми можемо вплинути і на цей процес. Тому ми повинні разом виробити конкретні дії, щоб на вищому рівні відстоювати своє місто у цих реформах.

Олександр Гайдай, Корсунь-Шевченківський міський голова

— Міською радою ще 23 квітня минулого року було прийнято рішення про ініціювання об’єднання громад. Але почавши обговорювати це в громаді, ми побачили, що ніхто не був готовий створювати цю громаду ще рік тому. Зараз же ми всі бачимо, що вже хочемо йти далі. У нас вже підготовлене відповідне рішення зі змінами, яке буде прийняте на сесії в кінці травня – і це буде першим кроком до створення корсунської громади. Зараз до нас хочуть примкнути 38 сіл. Своє рішення ми направимо в громади цих сіл. А сьогодні нам треба скласти протокол наших зборів, підписати звернення, прийняти нашою сходкою якесь рішення і від цього відштовхнутися і йти далі.

У промовах інших виступаючих звучали пропозиції згуртуватися, писати листи до верховної влади, створити ініціативну групу, яка буде відстоювати інтереси району і поїде з протестами в Черкаси і Київ. Наголошували виступаючі і на тому, що треба діяти активно, але в рамках закону, а особливо закликали депутатів міської та районної рад як народних обранців бути з народом і очолити цю боротьбу. Рішучість корсунської громади продемонструвала потужну рушійну силу і дала підстави для сподівань реально добитися поставленої мети – утворити повіт саме на базі Корсунь-Шевченківського району.

Разом з тим реакція на корсунське зібрання серед українських фахівців з адміністративної реформи була неоднозначною. Зокрема, у мережі Фейсбук координатор українсько-польського проекту на підтримку реформи Любов Ропало написала: «Вже традиційно саме депутати районних рад та певні особи в РДА інколи не без впливу з боку місцевих латифундистів підбурюють людей. Анатолій Ткачук (співавтор законопроектів про адміністративно-територіальну реформу – ред.), вже офіційно ведемо мову про повіти і повітовий поділ в областях (регіонах)? І це мову ведуть про повіти ті, хто ще жодної зареєстрованої ОТГ не мають. Ми будемо й надалі намагатись оминати необхідні ланцюжки та маніпулювати інформацією?..»

То чи не зарано почали мову про створення повітів корсунці? Адже справді – жодної об’єднаної територіальної громади в районі ще не створено, а на державному рівні не прийнято законодавчих документів щодо поділу областей на повіти.

У пошуках істини

Навесні 2015 року, після того, як Робоча група Конституційної комісії вирішила питання щодо термінології майбутнього адміністративно-територіального устрою України та його утворень, учасник експертних груп з розробки децентралізаційної реформи, керівник Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко розповів, що в його пропозиції передбачено створення 129 повітів замість 490 районів, близько 1,5 тисяч громад замість 11,5 тисяч нинішніх суб’єктів місцевого самоврядування. Зі 129 повітів 10 припадає на окуповану частину Донбасу, а 8 – на Крим із Севастополем. З’явилася і карта – модель повітового устрою України (в експертній розробці Ігоря Коліушка). З неї очевидно, що в Черкаській області передбачено створення п’яти повітів, але Корсунь-Шевченківського серед них немає. Проте це лише пропозиції.

Важливо також знати, що в результаті адмінреформи місцеве самоврядування здійснюватиметься на трьох рівнях: громада (об’єднання поселень), повіт (об’єднання громад), регіон (області, Крим, Київ). Після реформи у повітової влади буде набагато менше повноважень, аніж у нинішньої районної. Більшість функцій перейде до громад. Натомість повітове самоврядування візьме на себе відповідальність за справи, які неможливо вирішити на базовому щаблі, — насамперед це стосується медичної допомоги вторинного рівня (йдеться про лікарні зі стаціонаром). Окрім того, у повітових центрах працюватимуть представники виконавчої влади держави — державні урядники, які стежитимуть за законністю в діяльності органів місцевого самоврядування. Отже, згідно із затвердженою Урядом Концепцією реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, вторинна медична допомога має надаватись на рівні медичних округів, і ці медичні округи мають стати основою формування субрегіонального рівня – нових укрупнених районів. Відповідно в реформі медицини поставлені завдання: виробити вимоги до формування адміністративних округів, беручи за основу вимоги до організації надання вторинної медичної допомоги, та створити медичні округи як адміністративні утворення. За таких умов головним фактором у формуванні повітового поділу та визначенні адміністративного центру стає наявність розвинутої лікарні.

Які ж вимоги до формування госпітальних округів? Це, насамперед, кількість населення – не менше 150 тисяч – для забезпечення належного навантаження на обладнання та персонал. Відстань до лікарні не більше 80 км (“золота година”). Надання повного пакету послуг, які відносяться до другого рівня. Відвідування: переважна більшість мешканців відвідують заклади охорони здоров’я свого округу.

У квітні цього року Віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко, який відповідальний в Уряді за децентралізацію, окреслив чіткі терміни для впровадження конкретних завдань з реформування охорони здоров’я в контексті децентралізації. Він доручив МОЗу до середини травня затвердити методику формування госпітальних округів, а до середини червня – затвердити постанову про склад госпітальних округів. У липні, за завданням Геннадія Зубка, мають бути вирішені питання щодо внесення змін до Бюджетного кодексу в частині фінансування програм надання вторинної медичної допомоги, а також змін до Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров’я» в частині управління госпітальними округами. (Інформація — за матеріалами сайту «Децентралізація влади» decentralization.gov.ua).

То чи такі вже безпідставні побоювання корсунців, якщо зважити на все, викладене вище? Часу до середини червня, коли має бути затверджена постанова про склад госпітальних округів, зовсім мало. Отже, тривогу забили вчасно. Зараз головним завданням активісти ставлять добитися збереження районної лікарні як госпітального центру. Адже це – реальний шанс відстояти місто як повітовий центр.

На момент проведення сходки корсунці вже зібрали понад 5 тисяч підписів за збереження Корсунь-Шевченківського району, і це не кінець. Було також створено ініціативну групу у складі 15 осіб, яка вирушить у різні інстанції відстоювати інтереси району. Крім того, на цьому великому громадському зібранні громада отримала головний посил: хочеш кращого – не стій на місці. Поїзд децентралізації рухається хоча й повільно, але неспинно. І треба не вгавити і придбати квитки на гідні місця у ньому. Аби потім не застрибувати на ходу в останній вагон.

Світлана Перець

- Реклама -

КОМЕНТУВАТИ

Введіть свій коментар!
Введіть своє ім'я

- Реклама -

ОСТАННІ ПУБЛІКАЦІЇ

Правоохоронці Корсунщини привітали підопічних з Днем захисту дітей

Міжнародний день захисту дітей — це не лише веселе дитяче свято, а й нагадування суспільству про необхідність захищати права...

Перший англомовний табір стартував у Корсуні: програма, команда, дати наступних змін

Перший англомовний табір «Diamond Camp» вочевидь стане найкрутішим навчально-розважальним проектом для школярів нашого міста цього літа. Креативна програма із опановування іноземної мови + цікаві...

Cпортклуб J.E.M запускає спектр напрямків сучасних тренувань без вікових обмежень

Найважче – почати. Забути про упередження – «не в моєму віці», «не з моїм графіком»… Насправді ж багатьом із нас не вистачає щонайменше віри...

Наука онлайн: особливості роботи фахового коледжу в умовах карантину

Традиційно наприкінці кожного навчального року в Корсунь-Шевченківському педагогічному коледжі вирує насичене життя: студенти проходять підсумкові заняття та здають екзамени. Проте нині все докорінно змінилося:...

Ревізор у ЦРЛ. Що Гура підняв «на гора» — свій рейтинг чи реальні проблеми Корсунь-Шевченківської лікарні?

Блогер Антон Гура на своїй сторінці у Facebook 26 травня виклав стрім-відео про свій візит у Корсунь-Шевченківську центральну районну лікарню. Антон Гура відомий тим,...
- реклама -

СХОЖІ ПУБЛІКАЦІЇ

- Реклама -