11.2 C
Korsun'-Shevchenkivs'kyy
12 Травня, Середа

На війні він подорослішав на ціле життя

АКТУАЛЬНО

Корсунь-Шевченківські гімназисти створили на території школи арт-майданчик

Дистанційне навчання – зовсім не привід поставити на паузу позакласне шкільне життя. І те, що навіть в умовах карантину...

Корсунський художник зі своїми учнями перетворив сірий паркан на яскравий мурал

За один день сіра шиферна огорожа поміж багатоповерхівками в центрі Корсуня-Шевченківського стала яскравим, колоритним муралом. Розташована огорожа-мурал поряд із...

На Корсунщині продовжують вакцинуватися від Covid-19: як записатись на профілактичне щеплення

Протягом трьох днів – з 28-го по 30-те квітня – на Корсунщині триває вакцинація людей вікової категорії 65+, медичних...
Надросся
Надросся
Надросся Online - інтернет-ресурс громадсько-політичної газети Корсунь-Шевченківщини "Надросся". Лише свіжі та актуальні новини району, розгляд проблемних питань в суспільному житті, приватні оголошення, корисні поради, привітання та багато іншого.

Йому всього 23, але в його вдумливому погляді відчувається важезний тягар думок і життєвих потрясінь. Його ровесники здобувають освіту, шукають роботу, наречених або ж просто пригод, а він обрав шлях інший. Володимир Філіп, наш земляк із Сидорівки, воює в зоні АТО – в районі Авдіївки.

, На війні він подорослішав на ціле життя, Надросся OnlineЙого вибір, звісно, став непростим для сприйняття батьків. Мама Василина Іванівна та батько, інвалід І групи Василь Миколайович виховують п’ятеро дітей і бережуть кожного, як зіницю ока. Наймолодшому – 11, і він живе в селі разом із мамою й татом, іще двоє їхніх доньок і один син «зачепилися» в Києва, однак в Сидорівку їздять частенько. А от середній – Володя – розпорядився своєю долею так, як підказувало серце: з червня 2016-го відправився служити на Донеччину. І нині, коли звідусіль чуються розповіді про розчарованих військових та занепад бойового духу, на заперечення їм хочу слово в слово процитувати свого співрозмовника:

– Я завжди хотів пройти цей шлях. Я хочу цього і зараз, коли позаду – рік моєї війни. Так, бувало непросто. Були фронтові пайки, які неможливо їсти. Військову форму привозили з таким запізненням, та й без мого розміру, що купував її за власні кошти (750 грн – ред.). «Накривали» наш дивізіон, спалювали машини. А наприкінці березня в нашому ж дивізіоні загинуло двоє хлопців. Одного з них Ви, мабуть, знаєте – Олексія … зі Стеблева. Це – війна, і вона вимагає плати. Треба це зрозуміти. Тому всі біди й невдачі мене не зупиняють, а навпаки – породжують нестримне бажання йти далі, йти до кінця. Попри все, вірю, що він буде для нас переможним.

, На війні він подорослішав на ціле життя, Надросся OnlineА почалася контрактна служба Володимира у 72-ій ОМБР із навчань у «Десні» на Чернігівщині. Військових навиків і практичних порад, зізнається, там він майже не отримав. Бо війна все одно диктує свої правила. «Захочеш вижити – навчишся», – не раз, здавалось тоді, цинічно говорив йому інструктор на навчаннях. А воно, врешті, так і склалося.

Навчився. І не лише в боях, а й завдяки… книгам. Брав спеціальну літературу і детально вивчав, з чого складається бойова машина, як вона працює, ремонтується тощо. Відтак із оператора-навідника став командиром бойової машини ЗРК (а ще суміжно – головним сержантом взводу). І зараз Володя Філіп з усмішкою розповідає, що свого часу здобув у Шполі спеціальність кухаря. Готувати вміє і любить, але це, вважає, – хороша професія для мирного часу, а сьогодні він більш потрібен в зоні АТО. Коренастий, сильний, мислячий – таких чоловіків наша армія насправді потребує. А він з головою поринув у вир життя, позбавленого звичайних юнацьких турбот і розваг. Свідомо оголосив себе учасником війни – досі неоголошеної.

Але Володимир якось не по-молодечому розсудливо сприймає свою службу: жодних тобі скарг чи прирікань. Навпаки – концентрує увагу на позитивному, висловлює відвертий захват своїм командиром («Мені пощастило: є в кого вчитися!»), а найтеплішим словом відгукується про волонтерів. «Волонтерська група Корсунщини», – із вдячністю говорить Володя, – як рідним дітям, привозить нам домашні ситні страви, випічку. І ми відчуваємо себе потрібними».

, На війні він подорослішав на ціле життя, Надросся OnlineА їм так потрібна турбота… Бо вони, вчорашні діти, хоч і призвичаїлися до канонад та армійських реалій, але, повірте, не забули про тихий спокій та затишок свого домашнього гніздечка. Таке ж випробування випало і на долю Володимира. На війні він подорослішав на ціле життя, але все одно залишився дитиною для своїх батьків, їхнім синочком, якому нині так бракує тепла. Якому пече війна і, як повітря, потрібен мир.

- Реклама -

КОМЕНТУВАТИ

Введіть свій коментар!
Введіть своє ім'я

- Реклама -

ОСТАННІ ПУБЛІКАЦІЇ

Корсунь-Шевченківські гімназисти створили на території школи арт-майданчик

Дистанційне навчання – зовсім не привід поставити на паузу позакласне шкільне життя. І те, що навіть в умовах карантину...

Корсунський художник зі своїми учнями перетворив сірий паркан на яскравий мурал

За один день сіра шиферна огорожа поміж багатоповерхівками в центрі Корсуня-Шевченківського стала яскравим, колоритним муралом. Розташована огорожа-мурал поряд із дитячим майданчиком, що біля будинку...

На Корсунщині продовжують вакцинуватися від Covid-19: як записатись на профілактичне щеплення

Протягом трьох днів – з 28-го по 30-те квітня – на Корсунщині триває вакцинація людей вікової категорії 65+, медичних та соціальних працівників. На вільну дозу...

Як святкуватимемо Великдень у карантин

Вже другий рік поспіль православні християни змушені зустрічати Воскресіння Христове в жорстких умовах карантинних обмежень. Проте слід пам’ятати, що введені заходи безпеки покликані, в...

Великдень на передовій: освячені гостинці відправлять із Корсунщини в зону ООС

Навіть більше, ніж зазвичай, великодніх гостинців зібрали цього року наші волонтери для військових в зоні ООС. Волонтерська спільнота Корсунь-Шевченківської, Набутівської, Селищанської та Стеблівської громад, заклади...
- реклама -

СХОЖІ ПУБЛІКАЦІЇ

- Реклама -