4.9 C
Korsun'-Shevchenkivs'kyy
09 Грудня, Четвер

Найважча робота – це робота над собою

АКТУАЛЬНО

Корсунські зірки танцю підкорили світовий чемпіонат в Нідерландах

Найпрестижніші хореографічні змагання планети – Чемпіонат світу зі спортивного бального танцю WORLD OPEN CHAMPIONSHIP 2021 – відбулися у листопаді в...

В перукарню – як на свято: у Корсуні відкрилась дитяча перукарня

Перша у нашому місті дитяча перукарня 1 грудня гостинно відчинила двері для своїх супер-клієнтів – малюків! Розмістилась перукарня «Бейбіки»...

Корсунські каратисти – про дебют на Чемпіонаті світу

Вихованці спортклубу «Дельта» виступили на 3-му Чемпіонаті світу з кіокушин карате у складі збірної України. За підсумками світового форуму...

Корсунець Олексій Степаненко поділився досвідом схуднення на 30 кілограмів та власними секретами мотивації

Козацьку зовнішність Олексія неможливо не примітити з першого погляду. Високий, дужий, він полюбляє вбиратися у чорно-червону вишиванку, носить козацьку атрибутику та хвацький оселедець. Також корсунці знають його як очільника благодійного фонду «АТОМАНИ» – дієвої спільноти небайдужих людей, які реалізовують всілякі волонтерські та екологічні ініціативи, взяли під опіку дитячий пляж, періодично прибирають його, вичищають від заростів, навіть облаштували там дитячу зону із гойдалками, виготовленими власноруч.

Втім, нинішня наша розмова із Олексієм – не про громадську діяльність, а про здоров’я. Адже одного дня чоловік перевірив свою вагу, побачив позначку «135 кг» і вирішив: із цим треба щось робити…

– Олексію, насамперед пригадай, коли в тебе з’явилась проблема надлишку ваги?
– Свого часу я був геть худорлявим, важив +/- 65 кілограмів. Та коли у 2000-х роках поїхав на підробітки і потрапив на роботу у приватне охоронне підприємство, харчуватися там став, як і всі працівники фірми, за чітким режимом. До того ж мав вільний доступ до холодильника, завжди наповненого смачною їжею, до свіжої пахучої випічки. Так, за пів року я там поправився на 36 кілограмів. Із худого-худого парубка став огрядним мужчиною.

До горнятка кави з молоком я додавав 6 ложечок цукру, а стандартним перекусом поміж основними прийомами їжі став батон, розрізаний навпіл, з маслечком і ковбасою. Ось такими мегабутербродами, круасанами, булками підкріплювався поміж повноцінними прийомами їжі. Потім зупинитись їсти я не зміг.

– Їжа стала залежністю?
– Саме так. Коли пробував стримуватись – починались нерви, нехороші емоції. Щоб заспокоїтися, мені треба було дати шматок м’яса. Так я ріс далі, далі й далі. Після 2005 року доріс до 136-ти кілограмів. Власними силами періодично пробував скидати вагу, сідав на салати, але тільки-но припиняв дієту, поправлявся ще більше: вага неконтрольовано наростала.

– Коли настав переломний момент і визріло остаточне рішення брати себе в руки?
– Розповім передісторію. Два роки тому ми познайомились зі спортсменом, дієтологом Артемом Жицьким. Тоді разом із друзями-підприємцями ми впроваджували соціальний проєкт щодо залучення до професійного спорту дітей із малозабезпечених сімей та дітей з фізичними вадами. Цю ініціативу ми запускали на базі спортклубу «Дельта», яким керує Артем, тому організували там ремонтні роботи, створювали належні умови для спортивних занять. Вечорами ми приїжджали в спортклуб, деякі ремонтні роботи здійснювали своїми силами, і Артем якось-то мене запитав: «А ти не хочеш скинути зайву вагу?». Я відповів ствердно, навіть не знаючи тоді, що це було початком нового життя.

– Які були перші кроки до схуднення?
Насамперед тренер відправив мене у лікарню здати ряд аналізів, аби переконатись, чи немає ніяких протипоказань. Далі Артем прописав індивідуальну білкову дієту і давай мене ганяти – біг, вправи, тренажери, присідання… Я валився з ніг. Спочатку ходив винятково на індивідуальні заняття, бо соромився відвідувати групові, адже навіть качати прес не міг: заважав живіт. Часом мені ставало кепсько, я виходив зі спортзалу надвір подихати свіжим повітрям, але тренер не давав поблажок, аж поки не побачив, що справа зрушила з мертвої точки: мінус 5 кілограмів, 10, 15… Тоді я став ходити і на групові заняття. Та найцікавіше те, що в період жорстокого «ковідного» карантину тренер приїжджав до мене на роботу (у продуктову крамничку «Маленька Греція» в мікрорайоні – ред.), аби  на задньому дворі магазину облаштувати саморобні тренажери із автомобільних шин і соснових балок. Тоді Артем навантажував мене в кожну вільну хвилину, аби лиш не дати мені розслабитись.

, Найважча робота – це робота над собою, Надросся Online

– А як сім’я поставилась до нового стилю життя, чи підтримувала?
– Сім’я підтримала мене повністю. Ніхто біля мене не їв пахучих чебуреків чи пельменів. Інна (дружина Олексія – ред.) почала готувати страви, прописані в моїй дієті, щодня збирати на роботу лотки, в яких завжди був салат, варена риба, печене куряче м’ясо, яйця…

, Найважча робота – це робота над собою, Надросся Online

– Чи були продукти, на які тренер-дієтолог наклав повну заборону?
– Табу як таких не було. Хочеш шматок торта? З’їж! Але нічого іншого цього дня їсти більше не можна: ліміт калорій вичерпано. Логіка тут проста: краще невеликими порціями поснідати, пообідати і повечеряти корисною їжею, аніж один раз поласувати тортом. Щоправда, каву тренер заборонив. Але як затятий кавоман я цю заборону радісно проігнорував (сміється – ред.).

 – Назви, будь ласка, три бар’єри, які подолати було найважче.
 – Найперше – побороти лінь і почати діяти, а не шукати відмовки. Друге – навчитись не переїдати, стежити, щоб порції були акуратними, без надлишку. У цьому, треба сказати, найбільше допомогла дружина, яка не лише перелаштувалась на моє нове меню, а й контролювала обсяг порцій. Третє – устаткувати новий спосіб життя, який включає здорове харчуванні і фізичні навантаження.

, Найважча робота – це робота над собою, Надросся Online

– Що ж, а тепер – побажання нашим читачам.
– Бажаю усім полюбити себе. Не лінуватися стежити за здоров’ям і за своїм раціоном, а отже, їсти не все підряд, а виробити культуру харчування. Бо якщо себе «запустити», то потім «витягувати» себе значно важче і дорожче. Скажу на власному досвіді: знявши із себе тягар надмірної ваги, людина стає здоровішою, енергійнішою, життєрадіснішою. Так, працювати над собою важко. Для мене ця робота була, без перебільшень, титанічно. Та зараз почуваюся легше і щасливіше.

- Реклама -

КОМЕНТУВАТИ

Введіть свій коментар!
Введіть своє ім'я

- Реклама -

ОСТАННІ ПУБЛІКАЦІЇ

Корсунські зірки танцю підкорили світовий чемпіонат в Нідерландах

Найпрестижніші хореографічні змагання планети – Чемпіонат світу зі спортивного бального танцю WORLD OPEN CHAMPIONSHIP 2021 – відбулися у листопаді в...

В перукарню – як на свято: у Корсуні відкрилась дитяча перукарня

Перша у нашому місті дитяча перукарня 1 грудня гостинно відчинила двері для своїх супер-клієнтів – малюків! Розмістилась перукарня «Бейбіки» у приміщенні ТРЦ «Nika’s» (вул....

Корсунські каратисти – про дебют на Чемпіонаті світу

Вихованці спортклубу «Дельта» виступили на 3-му Чемпіонаті світу з кіокушин карате у складі збірної України. За підсумками світового форуму українська збірна посіла перше командне...

Найважча робота – це робота над собою

Корсунець Олексій Степаненко поділився досвідом схуднення на 30 кілограмів та власними секретами мотивації Козацьку зовнішність Олексія неможливо не примітити з першого погляду. Високий, дужий,...

Корсунця, який після звільнення з колонії вчинив 18 крадіжок, позбавили волі

Смілянська окружна прокуратура довела в суді винуватість особи, яка вчинила численні майнові кримінальні правопорушення, за які її засудили до 3 років 6 місяців позбавленні...
- реклама -

СХОЖІ ПУБЛІКАЦІЇ

- Реклама -