Польське місто-побратим очима корсунців

Місто Хойніце, в якому на сьогодні проживає 40 тисяч жителів, дуже популярне серед туристів. Вони зупиняються в Хойніце на кілька днів, аби пішки обійти всі околиці та намилуватися місцевими краєвидами.

Чим же так приваблює туристів Хойніце? Насамперед тим, що дотепер воно зуміло зберегти історичні цінності, не забувши при цьому максимально модернізувати життя своїх мешканців. А ще містечко вражає чистотою та впорядкованістю. Саме тему благоустрою польського міста-побратима ми захотіли розгорнути на сторінках «Надросся». І попросили розповісти про це начальника КП «ВЖ РЕУ» Олександра Шкребтія як члена корсунської делегації, що на чолі з міським головою наприкінці червня здійснювала візит до Хойніце.

Корсунська делегація гостює у Хойніце.

Про використані можливості

Перше, про що цікавлюся, – це питання водовідведення, яке нині є чи не найбільш актуальним для корсунців. Як відбувається очистка стоків у Хойніце? Скільки місцеві мешканці платять за воду?

Ми побували на потужній станції очистки стоків, – ділиться враженнями Олександр Шкребтій. – Робота станції побудована таким чином, що сюди потрапляють стоки із міста та навколишніх сіл, а вже на виході ідеально очищена вода спрямовується в ставки. Діє система фільтрів. Відділяється дрібна фракція та крупна, пісок, інші відходи, які в подальшому перемішують із соломою та виготовлюють добриво на продаж. 

Робота станції максимально автоматизована, тому працює на ній всього три людини на зміну. Переробляють вони 300 м куб. нечистот за годину. Територія довкола станції вражає бездоганно викошеними газонами та виметеними доріжками. А от для наведення порядку тут використовують працю тюремників, яких спеціально для цього привозять із зони.

Якщо ж говорити мовою цифр, то реконструкція станції обійшлася в 800 млн грн. 60% цієї суми оплатив Євросоюз. Тривала реконструкція два роки поспіль. Вода із водовідведенням  для місцевих жителів коштує близько ста гривень за один куб.

Притулок для чотирилапих

Хойніце дружнє до безпритульних собак і кішок. За містом для них облаштовано комфортний притулок, який руйнує стереотипні уявлення щодо життя бездомних тварин. Якісна їжа, місця для вигулу, ігор, вакцинація…  У закладі є ветеринарний лікар, шестеро штатних працівників та п’ятнадцятеро волонтерів, які навідуються сюди регулярно… І головні тут – тварини. Їх підбирають з вулиці, лікують, вакцинують, стерилізують, стрижуть, вигулюють та шукають їм нових господарів.

Хойніце цілком може слугувати прикладом ефективного поводження із безпритульними тваринами, – розповідає Олександр Шкребтій. – У притулку на сьогодні перебуває 150 собак і 40 котів. Місто-побратим виділяє 100 тис. євро для їх утримання на рік. Як і в Корсуні, в Хойніце працює програма стерилізації тварин.

Дотація дотацією, однак уміють тут ще й заробляти. Запитаєте, як? Оскільки заклад призначений суто для безпритульних чотирилапих, поряд розташували готель для тварин, яких господарі на якийсь час залишають під опікою. За добу перебування домашнього улюбленця хазяїн має викласти тут 25 злотих (близько 190 грн). Також працівники притулку пропонують платні послуги – стерилізація пса, лікування, щеплення тощо. Можна також придбати породистих тварин, яких розводять у притулку.

Двір притулку для тварин вимощений плиткою та прикрашений квітами.

Охорона довкілля як пріоритет

Змалечку, буквально з дошкільного віку, – каже Олександр Шкребтій, – і батьки, і вихователі, і вчителі в Польщі постійно розповідають дітям, що головним пріоритетом є охорона довкілля: збереження зелених насаджень, висаджування дерев та квітів, дотримання правила «Не сміти!»… Наше комунальне підприємство також розробило брошури для корсунців, в яких роз’яснюється важливість опіки за навколишнім середовищем. Та це – лише часточка комплексної робота, яка має вестися в країні, у нашому місті задля нашого ж здорового майбутнього.   

Звісно, розпитали ми начальника КП «ВЖ РЕУ» і про роботу комунальників у Хойніце. І перше, що відверто здивувало, – це кількість працівників, які слідкують за чистотою в місті-побратимі. На сорокатисячне населення – три тисячі комунальників! В той час, коли в нас і про десятки не йдеться… Так, місто у нас менше, та й будинків на балансі КП значно менше. Однак витрати на благоустрій у Корсуні все-таки мізерні. Бо хіба ж можна рівнятися можливостями та – головне! – бюджетами, коли у Хойніце він складає 500 млн грн, а у нас – орієнтовно 50?..

Та не варто робити невтішних висновків. Адже куди не крути, все залежить від рівня життя населення в країні загалом. Скажімо, чистота на вулицях Хойніце його мешканцям коштує трьох мільйонів збору на рік. Ми ж у Корсуні платимо, скажімо, за вивіз сміття символічну суму, і то неохоче… І не тому, що нам байдуже довкілля, а тому, що з огляду на наші «смішні» заробітні плати кожна копійка дорога. Чи вдасться змінити за таких обставин щось у нашому місті? «Не буває безвихідних ситуацій, – каже Олександр Шкребтій. – Уже зараз ми маємо напрацювання щодо підготовки ряду проектів, варіанти залучення коштів для їх реалізації. Ми звикли працювати за таких умов і в ході робочих поїздок завжди зважуємо, що із побаченого можливо втілити в життя в Україні, а на що банально не вистачить матеріальних ресурсів. Та багато залежить і від самих людей. Якщо ментально ми будемо готові жити в чистоті й порядку, якщо самі навчимося берегти довкілля, як найцінніший скарб, – то нам буде під силу змінити наше життя на краще. Попри усі труднощі й негаразди».

ПОШИРИТИ ПУБЛІКАЦІЮ

Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *